У гонитві за снукерною мрією на “найгіршому турнірі в світі”

gfu7d5axkaaciip

За матеріалами https://metro.co.uk/. Автор Філ Хей

Q School знову тут, і гравці намагаються зберегти свою кар’єру та мрії в найбільш напруженій атмосфері.

Кожного сезону 128 гравців беруть участь у професійному турі, і вісім з них пройшли через Q School Європи, – два захопливі турніри, що відбуваються в Лестері. Тут беруть участь гравці, які вибули з основного туру минулого місяця, а також зірки минулого та амбітні гравці, які вперше хочуть стати професіоналами.

Ці змагання мають жахливу репутацію, яку ті, хто там був, описують як “абсолютно жорстоку”, “криваву баню” та місце, де можна побачити “мерців, що ходять” серед снукерних столів.

Мало хто знає про суворість Q School більше, ніж Філ О’Кейн, який цього року змагається вже 14-й раз, і він погоджується, що це – дуже похмуре місце.

Філ О’Кейн дав інтерв’ю напередодні змагань в першому турнірі Q School.

“Вся справа в цій атмосфері. Тут стає так моторошно, коли ти заходиш, адже ніхто не розмовляє. Це – найгірший турнір у світі.

І ви повинні навчитися з цим справлятися. Я терпіти цього не можу, але не потрібно цього боятися, щоб спробувати добре грати. Потрібно просто намагатися насолодитися грою в снукер і не думати про те, що поставлено на карту.

Я кажу так зараз, але коли рахунок у мене буде 3-3 у четвер ввечері, я буду тремтіти, як листок, і ненавидити себе!

33-річний О’Кейн все намагається вперше успішно пройти Q School, постійно тграючи в снукер та маючи ще роботу інженера. Останні три роки він повністю зосереджений на снукері, і має намір продовжувати це робити, поки не досягне своєї мети.

“Я так багато разів здався, думав, що життя буде краще, якщо буду просто працювати, а потім просто повернувся назад. Тепер я змирився з цим, я більше не збираюся здаватися. Зрештою, це станеться.”

Заробіток поза професійною грою невеликий, але О’Кейна підтримує команду, яка вірить в його мрію. Спонсори Coinpresso, BJM Construction та його клуб Spots and Stripes у Редхіллі допомагають О’Кейну продовжувати тренуватись і не переживати про заробіток.

“На щастя, навколо мене гарні люди, тому справа із заробітками не така вже й погана. Але важливо підтримувати мотивацію. Невдачі, важкі поразки — все це так складно пережити, і тебе ніколи по-справжньому не навчать, як з цим справлятися, коли ти молодий.

Коли ти йдеш на турнір, лише одна людина вийде звідти щасливою. Тож щоразу, коли ти повертаєшся додому сумним, то иожеш багато зрозуміти просамого себе в такі моменти. Це – жахливо, але з віком вчишся, і я зрозумів, що гарні люди навколо тебе – це все.

Для О’Кейна це був довгий шлях, який почався, коли його батько показав йому пульвський стіл у місцевому пабі, що призвело до прояву таланту за снукерним столом, аж поки не сталося неприємне пробудження.

Мій перший турнір у житті був «Зірка майбутнього» в Понтінзі, Престатин. Там було три тисячі призових для переможця, плюс спонсорство. Я був такою великою рибою в маленькому закладі свого власного маленького соціального клубу. Я подумав: «Я виграю це».

Я приїхав туди і в моїй групі були Кайрен Вілсон, Джек Лісовскі, Ентоні Макгілл, Дуейн Джонс і Джек Джонс. Здається, я виграв один фрейм. Це було повернення до реальності. На моєму першому великому турнірі я отримав найбільший ляпас в своїй історії. І потім почалась важка робота.”

Філ визнає, що було важко спостерігати, як його колеги досягають великих успіхів у грі.

“Всі твої друзі виростають, деякі люди, з якими ти зближуєшся, перебувають у головному турі, і ти думаєш: «Я ж тебе тоді перемагав, чому я не можу це зробити?»

Мені здається, що заздрість – це неправильне слово для цього, але ти бачиш, як один зі твоїх друзів, яких ти перемагаєш на тренуванні, виступає дуже добре, і думаєш: «Чому це не я?»

Але саме це підтримує мрію живою. Як наприклад Джек Джонс. Він – один із моїх найкращих друзів, він дійшов до фіналу Чемпіонату світу два роки тому. Приблизно за місяць до цього він тренувався зі мною, і, здається, я програв 10-8. Він міг би стати Чемпіоном світу! Це божевілля!”

Найжахливіше в цьому турнірі (Q School) те, що весь сезон залежить від цих двох тижнів. Всі може вирішитись одним поганим матчем, або навіть одним невдалим ударом.

Я програв Матеушу Барановскі з рахунком 4-3 в 1/16 фіналу минулого року. Я пішов звідти, чесно кажучи, спустошений. Він в підсумку попав в тур і все добре вийшло. Як один удар може зробити його наступні два роки і зруйнувати мої?

Кілька років тому я програв Елліоту Слессору з рахунком 4-3 у напруженому близькому матчі на плей-оф EBSA. Було так багато близьких промахів, і це ще одна причина, чому ти продовжуєш йти далі, бо знаєш, що ти вже десь поруч.”

Але все ж О’Кейн відчуває, що у нього попереду більш ніж достатньо років, щоб багато чого досягти в цій грі.

“Перша мета — потрапити до мейн-туру. Кілька років тому я був одним із кращих гравців-аматорів, тому грав у багатьох рейтингових турнірах. Я був на телебаченні.

Коли ти дитина, ти хочеш стати чемпіоном світу та грати на телебаченні, але, коли ти стаєш старшим, все зводиться до заробітку на життя.

Зараз я просто хочу потрапити до мейн-туру, дати собі як це спробувати. Потім справа буде в тому, щоб потрапити до топ-64 та піднятися в рейтингу якомога вище.”

Нагадаємо, що Філ О’Кейн успішно пройшов перший турнір Q School Європи та вперше в кар’єрі здобув дворічну карту в професійний тур.

gfu7d5axkaaciip