Шон Мерфі був нагороджений Орденом Британської імперії (OBE) за заслуги перед снукером та благодійність на церемонії вручення з нагоди Дня Народження короля.
Шон Мерфі, який є чемпіоном світу 2005 року, став професіоналом у 1998 році та має блискучу кар’єру, здобувши 13 рейтингових титулів. Шон зміг виграти всі три найпрестижніші снукерні турніри “Потрійної корони”.
Поза змаганнями Мерфі присвятив значну частину свого часу благодійності, зокрема працював з дитячими будинками в Хараре у 2006 році, був покровителем Королівської дитячої лікарні Манчестеру з 2015 року та нещодавно став покровителем дитячого хоспісу Rainbows у Лестерширі.
Мерфі був приголомшений, коли почув новину про нагородження:
“Це – дивне відчуття, коли такий лист потрапляє до поштової скриньки. На ньому написано «На службі Його Величності». Я або потрапляю до в’язниці, або не знаю куди! Я зовсім цього не очікував. Відкривши листа, я буквально стрибав. Я думав, чи це насправді, чи це вигадка. З тієї чи іншої причини він надійшов на нашу стару адресу, тому спрацювала переадресація пошти. Він прийшов до нас додому в день закінчення Чемпіонату світу. Треба було відповісти та прийняти його наступного дня. На щастя, це можна було зробити електронною поштою. Я відповів і сказав, що буду дуже вдячний прийняти нагороду.
Для мене неймовірна честь отримати це. І для мене, і для моєї родини. Я дав обіцянку не розголошувати новину, але я розповів своїй мамі, і вона також обіцяла не розголошувати. Я думаю, що це був найщасливіший момент для неї. Було так чудово розповісти їй і поділитися цією новиною.”
Саме визнання його благодійної роботи справді зворушило Мерфі, який зізнається, що тепер вмотивований рухатися далі та зараз прагне створити власний фонд.
“Дуже приємно, що це завдяки моїм заслугам перед снукером, який був моїм життям. Однак визнання благодійної роботи означає ще більше. Снукер — це те, чим я вирішив займатись і хотів робити це для себе. Благодійна робота, якою я займався багато років, не має до мене жодного стосунку, і визнання цього дуже корисне. Це надихнуло мене працювати ще старанніше в майбутньому. Ти просто намагаєшся робити те, що можеш, для тих, для кого можеш, коли у тебе є час. Ти не просиш розголосу для цих речей. Ти не шукаєш визнання, і тому отримати винагороду за це – надзвичайно зворушливо.
Я завжди відчував, що це мій обов’язок як посла снукеру, — спробувати зробити його кращим, коли я його покину, ніж він був, коли я сюди прийшов. І також я хотів допомогти іншим. Більшість із цього зосереджена на молоді. Це те, чим ми дуже прагнемо займатися в майбутньому. Ми перебуваємо на завершальній стадії створення Фонду Шона Мерфі, про що мені досі важко говорити!
Ми надаємо гранти молодим людям у спорті чи мистецтві. Ми прагнемо допомогти дітям з точки зору творчості та спорту. Наразі це здебільшого паперова робота на столі, але вона вже почала підтримувати деякі юнацькі футбольні команди, молодіжну секцію в моєму старому гольф-клубі у Веллінгборо та кілька інших речей. Нам з Джо дуже пощастило, що ми змогли здійснити свої мрії. Вона багато чим пожертвувала, щоб стати виконавицею та піаністкою, і таке ж пережив зі снукером. Ми змогли зробити це завдяки підтримці наших сімей, друзів та близьких. Багато людей не перебувають у такому становищі, і, сподіваємося, саме тут фонд і втрутиться. Є багато людей з величезним талантом, які вислизають крізь сітку.”