В цьому інтерв’ю Баррі Хокінс розмірковує над поточним сезоном та згадує свій вихід до фіналу Чемпіонату Великої Британії 2024, який підняв його до топ-16 світового рейтингу.
Баррі, ти був настільки близький до титулу в Йорку, але програв у фіналі з рахунком 8-10 Джадду Трампу. Що ти можеш сказати про той тиждень?
Це був чудовий виступ, але він закінчився розчаруванням, оскільки я був близький до того, щоб вперше виграти турнір Потрійної корони. Це нелегко, – грати проти найкращого гравця в світі. Я добре боровся і докладав усіх зусиль. Це був чудовий стандарт гри і я зробив лише кілька помилок. Найбільша моя помилка трапилась, коли рахунок був 6-5 і я мав гарний шанс зрівняти його, але зіпсував простий удар і втратив позицію. А в останньому фреймі я був на шляху до того, щоб зрівняти рахунок 9-9, але помилився на червоній кулі. Загалом в тому матчі я не багато помилявся, і проти іншого суперника я міг би виграти. Та не можна надто довго на цьому зациклюватися.
Більшу частину сезону ти був поза топ-16, тож наскільки важливо було повернутися туди?
Це дуже важливо, незважаючи навіть на цю поразку в фіналі ЧВБ. Брати участь у турнірі Мастерс буде чудово! Це дуже велика подія, де панує гарна атмосфера. Крім того, я потрапляю в Players Series. Я сподіваюсь грати в усіх трьох турнірах, хоча і знаю, що мені потрібно багато зробити, щоб гарантувати собі це. Я грав досить добре весь сезон, але я програв свій перший матч на Saudi Masters, і це відкинуло мене назад, тому що рейтингові очки були величезними. В усьому іншому я був послідовним. Поки що виступ в Йорку перетворив все на дуже непоганий сезон. Для мене завжди важлива віра в себе. Через це проходить кожен гравець. Важко взяти себе в руки, коли ти не отримуєш результатів, але ти повинні це зробити, тому що все може швидко змінитися. Ти виграєш кілька матчів, і віра в себе повертається. Зараз я намагаюся максимально використати це, тому що це не триватиме постійно.
Ти знову отримав в суперники Трампа в першому ж раунді Мастерс. Як ти до цього ставишся?
Я чекаю цього з нетерпінням. Мені нема чого втрачати, і це буде фантастична подія. У мене були чудові матчі з ним, і мені нема чого боятися. Я двічі перемагав його в півфіналі Мастерс. Переможе той, хто зіграє найкраще в цей день.
Чим запам’ятався той півфінал, який ти виграв проти Джадда, другий у 2022 році?
Це був рік після пандемії COVID-19. Люди були щасливі, що знову можуть відвідувати спортивні заходи, тож глядачі були дуже активними! Там були всі мої друзі та родина. Я програвав з рахунком 4-5 і зробив камбек до рахунку 6-5. В кінці арена просто кричала. Це були неймовірні відчуття і один із найкращих моментів у моїй кар’єрі.
Глядацька арена в Alexandra Palace є однією з найбільших, а глядачі – одні з найгучніших у снукері. Як це – грати на цій арені?
Це нелегко, тому що якщо ти погано граєш, то все це може впасти тобі на плечі, і ти будеш збентежений. Нервовість завжди присутня. Але якщо почати грати добре і грати так, як ти робиш це на тренуванні, – то немає кращого відчуття ніж це.
Які плани на різдвяні канікули?
Я просто буду проводити час із родиною та друзями, і я дуже цього чекаю. Останні кілька місяців були дуже завантажені. Я жив на валізах і проводив лише кілька днів вдома між турнірами. Я повністю відмовлюся від снукеру і відкладу кий на тиждень, а потім у новому році поїду на Мастерс.
Як поживає твій син Гаррісон?
Він швидко росте, йому в січні буде 16 років і він тепер більший за мене! Він здоровий і щасливий. Зараз він навчається в останньому ласі в школі, збирається вступити до коледжу, щоб подати заявку на курс комп’ютерної техніки. Оскільки я присвятив своє життя грі в снукер, то є кілька речей, які я можу йому передати. Я намагався допомогти йому мати мотивацію, дисципліну та бажання вчитися.
У фінальний день на Чемпіонаті Великої Британії у нас були дуже сумні новини: Террі Гріффітс помер. Який вплив він мав на тебе?
Террі змінив мою кар’єру: з того, хто знаходився в топ-32, постав гравець, який міг вигравати титули. Я став набагато кращим гравцем. Без нього я б не потрапив на фінал Чемпіонату світу або не виграв би кілька турнірів. Ми трохи попрацювали над вирівнюванням і технікою. Але здебільшого головним було бути з ним поруч. Він навчив мене, як залишатися впевненим і не картати себе під час матчів, коли щось йшло не так. Ми дуже багато спілкувалися про гру та про те, як я почувався. Від нього йшла природна атмосфера, він знав, через що я проходжу. Що б він не говорив, я в це вірив. Він не був тим, хто просто набивав би тобі голову тим, про що сам думає, або говорив би те, що ти хочеш почути. Не так багато інших тренерів грали на такому високому рівні, – Террі виграв Чемпіонат світу і мав величезний досвід. Він дав мені інструменти, щоб рухатися вперед, і я завжди буду йому вдячний.
За матеріалами wst.tv
