Алі Картер переміг Марка Вільямса з рахунком 9-6 у фіналі турніру в Брентвуді, здобувши сьомий рейтинговий титул у своїй кар’єрі.

«Капітан» переміг Діна Цзюньхуея в півфіналі, а до сьогоднішнього вирішального матчу готувався досить незвично. Ввечері, поки Вільямс бився в напруженому півфінальному поєдинку проти Шона Мерфі (який завершився перемогою Вільямса 6-5), Картер піднявся в небо на власному літаку.

Попередній тріумф Картера відбувся на турнірі Ліга Чемпіонату у Лестері, але це його перший повноцінний рейтинговий титул у форматі плей-оф, здобутий на англійській землі. Переможця бурхливо вітали глядачі, які майже повністю заповнили трибуни в рідному для гравця графстві.

Завдяки цій перемозі Алі Картер отримав головний приз у розмірі 100 000 фунтів стерлінгів і вперше здобув трофей імені Стіва Девіса. Він стрімко піднявся з 25-го на 16-те місце у світовому рейтингу Johnstone’s Paint, що відкриває йому шлях до автоматичної кваліфікації на турніри «Потрійної корони» (Triple Crown). Вільямс перемістився з дев’ятої на восьму позицію.

Поразка позбавила 51-річного Марка Вільямса шансу перевершити власний рекорд як найстаршого переможця рейтингового турніру в історії снукеру (цей рекорд він встановив у віці 50 років на торішньому Гран-прі Сіаня). Утім, він став найстаршим фіналістом рейтингового турніру за останні 40 років — відтоді, як Рекс Вільямс зіграв у фіналі Гран-прі 1986 року.

Вечірню сесію Вільямс розпочав із перевагою 5-3, але Картер швидко почав робити камбек. Брейки 64 та 57 очок дозволили йому зрівняти рахунок, а перемога в 11-му фреймі вивела його вперед (6-5) вперше за весь матч. У наступному фреймі Вільямс виконав брейк 60 очок і зрівняв рахунок (6-6), проте Картер одразу повернув собі ініціативу, вигравши 13-й фрейм. ​​Згодом він переміг у напруженому 41-хвилинному фреймі, забивши вирішальну зелену кулю і це забезпечило йому перевагу 8-6. Наближаючись до фінішу, Картер потужно завершив матч, оформивши в останніх фреймах брейки 38 та 54 очки і здобув перемогу.

За всю мою кар’єру на рейтингових турнірах я жодного разу не перемагав у фіналі когось із великих майстрів снукеру, тому сьогоднішній успіх — особливий. Не хочу применшувати заслуг інших суперників, яких я перемагав раніше, але то були гравці з нижчим рейтингом. Зіграти проти Марка Вільямса й перемогти перед рідною публікою, — це здійснення мрії.

Учора ввечері я літав на своєму літаку. Сідав у кабіну, перевіряв системи за списком, запускав двигун і піднімався в небо на пів години. Я відволікався від усього. Це було справжньою насолодою для мене.

Поки що це здається нереальним. Я ще до кінця не усвідомив, що сталося. Я не вигравав стільки титулів, як, скажімо, Марк Вільямс, але це – чудове досягнення. Хлопці знають, що я вмію грати, — це безперечно.

Я робив усе, що міг. Час від часу грав непогано. Сьогодні ввечері моя гра не була ідеальною, але Алі тиснув на мене, і я не надто добре впорався з цим тиском. Він заслужив на перемогу. Це був чудовий матч, і я отримав від нього задоволення. Я виклався на повну. Публіка була неймовірною протягом усього тижня. Умови були гарними, — часом складними, але загалом гарними. Вітаю Алі й бажаю йому успіху!

За матеріалами wst.tv